-
1 нас застигла гроза
prongener. mūs pārsteidza negaiss -
2 нас застигла гроза
prongener. nos sorprendió la tormenta -
3 в лесу нас застигла гроза
prepos.Универсальный русско-немецкий словарь > в лесу нас застигла гроза
-
4 ночь
1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).* * *ніч, род. п. но́чібе́лые \ночь чи — бі́лі но́чі
в \ночь чь — у ніч; ( ночью) уночі́, ні́ччю
в \ночь чь на пя́тое сентября́ — у ніч на п'я́те ве́ресня, уночі́ про́ти п'я́того ве́ресня
в \ночь чь под но́вый год — уночі́ (у ніч) про́ти ново́го ро́ку
всю \ночь чь [напролёт] — ці́лу (усю́, усилит. цілі́сіньку) ніч
в э́ту \ночь чь — ціє́ї (це́ї, се́ї) но́чі, у цю (у сю) ніч, цю (сю) ніч
до́брой (поко́йной, споко́йной) \ночь чи! — на добра́ніч!, добра́ніч!
ка́ждую \ночь чь — щоно́чі, щоні́ч, щоні́чно; ко́жної но́чі, ніч у ніч
на́ ночь — на ніч
не к \ночь чи будь ска́зано (помя́нут) — вводн. сл. жарг. не про́ти но́чі (не при ха́ті) зга́дуючи (зга́дувати)
одна́жды \ночь чью — одніє́ї но́чі
по \ночь чам — ноча́ми, по ноча́х
-
5 rászakad
1. (ráomlik) рухнуть v. обрушиваться/обрушиться на кого-л., на что-л.;2. átv. настигать/настичь v. настигнуть, застигать/застичь v. застигнуть;\rászakadt az álom — её одолел сон;
rájuk szakadt az éjszaka ночь застигла их;ránk szakadt a vihar нас застигла v. настигла гроза; 3.súlyos bánat szakadt rá — на него обрушилось тяжёлое горе; \rászakadt a boldogság — начались для него счастливые времена; счастье ему привалило; az egész munka \rászakadt — вся работа обрушилась v. свалилась на него;átv.
\rászakad vkire — обрушиваться/обрушиться, валиться/свалиться, налетать/налететь (mind) на кого-л.;egyszerre két szerencsétlenség is rám szakadt сразу два несчастья обрушились на меня -
6 застигать
[zastigát'] v.t. impf. (pf. застичь - застигну, застигнешь; pass. застиг (застигнул), застигла, застигло, застигли)cogliere, sorprendere -
7 застигать
см. застатьнас застигла гроза — nous avons été surpris par un orage -
8 застигнуть
см. застатьнас застигла гроза — nous avons été surpris par un orage -
9 cogliere
1. непр.; vtcogliere il frutto (di qc) перен. — пожинать плоды ( чего-либо)2) хватать; ловить (также перен.); использовать, улучшать3) схватывать, улавливать, пониматьcogliere il senso — уловить / понять смысл4) настигать, заставатьcogliere alla sprovvista — застать врасплох5) см. cogliere 2.2. непр.; vi (a)cogliere in pieno / nel giusto — попасть в самую точкуcogliere nel punto debole — задеть за живоеSyn: -
10 cogliere
cògliere* 1. vt 1) срывать, рвать, обрывать; собирать (напр плоды) cogliere il frutto (di qc) fig -- пожинать плоды (чего-л) cogliere allori fig -- пожинать лавры 2) хватать; ловить( тж перен); использовать, улучшать 3) схватывать, улавливать, понимать cogliere il senso -- уловить <понять> смысл 4) настигать, заставать cogliere alla sprovvista -- застать врасплох ci colse la notte -- нас застигла ночь 5) v. 2. 2. vi (a) (in qc) попадать, ударять( тж перен) cogliere in pieno-- попасть в самую точку cogliere nel punto debole -- задеть за живое -
11 cogliere
cògliere* 1. vt 1) срывать, рвать, обрывать; собирать ( напр плоды) cogliere il frutto ( di qc) fig — пожинать плоды ( чего-л) cogliere allori fig — пожинать лавры 2) хватать; ловить (тж перен); использовать, улучшать 3) схватывать, улавливать, понимать cogliere il senso — уловить <понять> смысл 4) настигать, заставать cogliere alla sprovvista — застать врасплох ci colse la notte — нас застигла ночь 5) v. 2. 2. vi (a) ( in qc) попадать, ударять (тж перен) cogliere in pieno -
12 overfalle
-t, -t1) нападать, набрасываться, производить налёт2) постигать, обрушиваться (о несчастье)3) критиковать -
13 mūs pārsteidza negaiss
сущ.общ. нас застигла гроза -
14 застигать
застигнуть, застичь (вн.)catch* (d.); overtake* (d.)застигнуть врасплох — surprise (d.), take* by surprise (d.), take* unawares (d.)
нас застигла гроза — we were overtaken / caught by a storm
-
15 χειμώνας
[-ών (-ώνος)] ο1) зима;τον χειμώνα — зимой;
όλο τον χειμώνα — всю зиму;
δριμύς χειμώνας — суровая зима;
στην καηδιάτού χειμώνα — в разгар зимы;
2) непогода, холодная и ветреная погода;μάς πλάκωσε χειμώνας στο ταξίδι — непогода нас застигла в пути
-
16 nos sorprendió la tormenta
мест.общ. нас застигла грозаИспанско-русский универсальный словарь > nos sorprendió la tormenta
-
17 das Gewitter überraschte uns im Wald
арт.Универсальный немецко-русский словарь > das Gewitter überraschte uns im Wald
-
18 застичь
сов.( кого-что) өстенә барып чыгу, көтмәгәндә барып чыгу, эләгү -
19 catch
1. I1) the lock (the bolt, etc.) -es замок и т. д. защелкивается; the lock won't catch замок никак не запирается2) the pond (the lake, the river, the brook, etc.) -es пруд и т. д. затягивается /покрывается/ льдом3) this match will not catch эта спичка не загорится2. II1) catch in same manner the bolt doesn't catch properly задвижка плохо держит2) catch somewhere the lock -es somewhere замок где-то заедает3) catch in some manner straw (paper, dry wood, etc.) -es easily солома и т. д. легко загорается /воспламеняется/3. III1) catch with. catch a ball (a cigarette, a mouse, a fly, an animal, fish, a bird, etc.) ловить /поймать/ мяч и т. д.; here catch this! вот, ловите!; catch the post успеть опустить /отправить/ письмо до выемки корреспонденции; catch smb. you'll catch him if you hurry если вы поторопитесь, вы нагоните его; I caught him just as he was going out я застал / поймал/ его, когда он уже выходил2) catch smth. catch the горе (smb.'s coat, smb.'s arm, etc.) ухватиться за веревку и т. д.; catch an opportunity воспользоваться случаем, ухватиться за представившуюся возможность3) catch smth. catch the bus (the5)15 plane, the last tram, etc.) успеть на /не пропустить/ автобус и т. д; catch the train успеть / не опоздать/ на поезд; catch a strange sound (a rustle, a heavy thud, a distant barking, a faint whistle, etc.) услышать /уловить/ странный звук и т. д.; а heavy thud (a faint whistle, etc.) caught his ear до него /до его слуха/ донесся тяжелый стук и т. д.', catch the smell (a faint odour, the aroma, etc.) of smoke (of burning leaves, of coffee, etc.) почувствовать /уловить/ запах дыма и т. д., catch wind of scandal (of trouble, etc.) почуять скандал и т. д.; catch smb.'s eye /the eye, smb.'s attention/ привлекать внимание, бросаться в глаза; the book in the window caught my eye [эта] книга в витрине привлекла мое внимание; catch a likeness схватить /уловить, подметить, увидеть/ сходство; catch an idea (the drift of an argument, etc.) понимать /улавливать/ мысль и т. д; do you catch my meaning? вы понимаете, что я хочу сказать?, вы меня понимаете?; catch smb.'s fancy поразить чье-л. воображение, понравиться кому-л.4) catch smth. catch a disease (the flu, measles, etc.) заразиться болезнью и т. д., подхватить болезнь и т. д; catch (а) cold /а chill/ простудиться, схватить простуду; catch one's death of a cold ужасно простудиться; catch enthusiasm заразиться [общим] энтузиазмом, поддаться [общему] воодушевлению; catch fire загореться, воспламениться; catch an accent перенять акцент /выговор/; catch a habit приобрести привычку5) catch smth. catch his name (smb.'s answer, smb.'s parting remark, etc.) расслышать /разобрать/ его имя и т. д.6) catch smb. catch a criminal (a thief, a spy, the fugitive, etc.) поймать /схватить, задержать/ преступника и т. д.4. IVcatch smth. somehow1) catch his arm (the rope, the edge of the boat, etc.) instinctively (convulsively, impulsively, passionately, etc.) инстинктивно и т. д. схватиться /ухватиться/ за его руку и т. д.2) || catch smb. off [his] guard застать кого-л. врасплох5. Vcatch smb. smth. coll. catch smb. a blow on the nose (a smack on the mouth, a slap on the cheek, etc.) стукнуть кого-л. по носу, дать /"заехать", "съездить"/ кому-л. по носу; catch smb. one in the eye подставить кому-л. фонарь под глазом6. VIIIcatch smb. doing smth. catch her eavesdropping (her smiling, the boy stealing flowers from the garden, the old woman hiding smth., etc.) застать /поймать/ ее на том, что она подслушивает и т. д.; catch oneself thinking about smth. ловить себя на какой-л. мысли || catch smb. napping заставать кого-л. врасплох7. XIbe (get) caught in smth. a rat (a fox, an hare, etc.) was (got) caught in a trap (in a snare) крыса и т. д. попалась в крысоловку и т. д; we were caught in the rain (in a shower, etc.) мы попали под дождь и т. д; we were caught in the snowstorm нас застигла метель; the boat was caught in the reeds лодка застряла в камышах; he was caught in the turmoil он был вовлечен в водоворот событий; he was caught in a lie ой был уличен во лжи; be caught by smth. he was caught by the camera он попал в объектов фотоаппарата; be (get) caught under smth. he got (was) caught under a truck (under a train, under a car, etc.) он попал под грузовик и т. д. || be (get) caught between two fires оказаться меж двух огней; be caught doing smth. the boy was caught cheating мальчишку уличили в мошенничестве; be caught in some state he was caught red-handed его застали с поличным8. XVI1) catch at smth. catch at the rope (at the rail, at the boat, at the opportunity, at the idea, at a hope, etc.) ухватиться за канат и т. д. id catch at a straw хвататься за соломинку2) catch in smth. catch in the wheel (in the chain of a bicycle, in the machinery, in the snare, etc.) попасть в колесо и т. д.',catch in the ropes (in the grass, in a bog, etc.) застрять /запутаться/ в канатах и т. д.; my finger caught in the door я защемил палец в дверях, мне, прищемило палец дверью; the dog's paw caught in the trap собака попала лапой в капкан; catch on smth. catch on a nail (on a thorn, etc.) зацепиться за гвоздь и т. д. catch on a root (on a stone, etc.) споткнуться о /зацепиться за/ корень и т. д.9. XXI11) catch smb. by smth. catch smb. by the arm (by the collar, by the sleeve, by the button, by the scruff of the neck, etc.) поймать /схватить/ кого-л. за (руку и т. д., catch smb. by a trick поймать /схватить, задержать/ кого-л. с помощью хитрости; catch smb. in smth. catch bird in a net (a fox in a snare, etc.) поймать птичку в сети и т. д., catch hold of smth. ухватиться за что-л.; catch hold of the rope (of smb.'s arm, of the man, etc.) схватить веревку и т. д; catch sight of smb., smth. заметить кого-л., что-л.; catch sight of a ship заметить /увидеть/ корабль; catch smb.'s eye поймать / перехватить/ чей-л. взгляд2) catch smth. in smth. catch one's frock in the door, one's coat in the window, etc.) прищемить /защемить/ платье дверью и т.д., catch one's fingers in the machine (one's foot in a trap, etc.) попасть пальцами в машину и т. д catch smth. on smth. catch one's frock on a nail (one's sleeve on a thorn, etc.) зацепиться платьем за гвоздь и т. д.3) catch smth. from smb. catch a cold (measles, scarlet fever, etc.) from them заразиться от них насморком и т. д.; catch a habit from him перенять у него привычку4) catch smb. at /in/ smth. catch smb. at it (in a lie, in the act, in the act of stealing, etc.) застать /поймать/ кого-л. на этом /с поличным/ и т. д.5) catch smb. in (on) smth. сoll. catch smb. on the head (on the cheek, in the chest, etc.) стукнуть кого-л. по голове и т. д., дать /"съездить"/ кому-л. по голове и т. д.6) catch smb., smth. (in)to smth. catch the child (the girl, the doll, etc.) to one's breast прижать ребенка и т. д. к груди; catch the baby (the little boy, etc.) in one's arms подхватить /обнять/ ребенка и т. д.10. XXVcatch what... catch what smb. says расслышать /разобрать/ [то], что кто-л. говорит -
20 застичь
сов. кого вохӯрдан, ногаҳон ёфтан, ғофилгир кардан, нохост дар болои коре доштан; гроза застигла нас в пути раъду барқ моро дар роҳ дарёфт; застичь врасплох дар ғафлат ёфтан сов. кого вохӯрдан, ногаҳон ёфтан, ғофилгир кардан, нохост дар болои коре доштан; гроза застигла нас в путй раъду барқ моро дар роҳ дарёфт; застичь врасплох дар ғафлат ёфтан
- 1
- 2
См. также в других словарях:
застичь — ЗАСТИЧЬ, ЗАСТИГНУТЬ, стигну, стигнешь; застиг и застигнул, застигла, ло; застигший и застигнувший; застигнутый; нут, а, о; застигши; св. кого (что). Внезапно захватить, застать. З. на месте преступления. З. врасплох. Успел з. приятеля дома. Ночью … Энциклопедический словарь
застичь — засти/гнуть см. тж. застигать, застигаться Внезапно захватить, застать. Засти/чь на месте преступления. Засти/чь врасплох. Успел засти/чь приятеля дома … Словарь многих выражений
Поездка в Кордофан — Вечером 25 февраля отлично оснащенная дахабие, которая должна была довезти нас вместе с Петериком вверх по Белому Нилу к лесистому селению Торра, отплыла от хартумского мишераэ, то есть торной дороги, к реке. Сильными ударами весел гребцы … Жизнь животных
Путешествие из Каира на Синай — Монахи, не знающие ни Бога, ни людей, уединились в пустыне и жили там только для себя, что совсем уже не по христиански, христианину подобает оставаться на миру, среди людей. Лютер* * В этой цитате из Лютера, основавшего носящее его имя… … Жизнь животных
Крылов, Иван Андреевич — знаменитый русский баснописец, род, 2 февраля 1769 г., по преданию в Москве, ум. 9 ноября 1844 г. в Петербурге. Раннее детство Крылова прошло в Оренбурге, где служил в то время отец его, Андрей Прохорович, имеющий некоторое право на известность в … Большая биографическая энциклопедия
Ландер, Карл Иванович — Ландер К. И. (1883 1937; автобиография). Род. я в трудовой крестьянской семье, и раннее детство мое протекало в деревне у деда: мать служила где то в имении, зарабатывая на жизнь себе и мне. Дед с материнской стороны был каменьщиком по профессии … Большая биографическая энциклопедия
Семейство вьюрковые — Однажды в августе, рассказывает Одюбон, когда я с трудом плелся вдоль берега реки Могаук, меня застигла ночь. Я был мало знаком с этой частью страны и решил поэтому переночевать там, где находился. Вечер был прекрасный и теплый, звезды… … Жизнь животных
Заградительный отряд — Заградительные отряды (заградотряды) отряды, которые размещались позади основных войск для предотвращения бегства военнослужащих с поля боя, поимки шпионов, диверсантов и дезертиров, возвращения в части бежавших с поля боя и отставших… … Википедия
Список латинских фраз — В Викицитатнике есть страница по теме Латинские пословицы Во многих языках мира, в том числе в … Википедия
Лев Троцкий в 1917 году — В данной статье или разделе имеется избыток цитат либо слишком длинные цитаты. Излишние и чрезмерно большие цитаты следует обобщить и переписать своими словами. Возможно, эти цитаты будут более уместны в Викицитатнике или в Викитеке … Википедия
Хомяков, Алексей Степанович — сын Степана Александровича Хомякова и Марьи Aлексеевны, урожденной Киреевской, род. 1 мая 1804 г. в Москве, умер 23 сентября 1860 г. в селе Ивановском Донковского уезда, Рязанской губернии. И по отцу, и по матери Х. принадлежал к старинному… … Большая биографическая энциклопедия